Молодість у боротьбі: пам’яті Романа “Ісуса” Легара

9 червня 2024 року загинув анархіст, боєць бригади “Азов”, наш товариш та близький друг Роман Легар. Багато товаришів знали його як “Ревні”. Загинув під час виконання бойового завдання на позиціях у Донецькій області, не залишивши перед цим, на жаль, останнього слова.

Роман був у багатьох відношеннях доброю людиною, але крім цього він був самовідданим і запальним борцем за свободу. Усю свою молодість Рома провів у боротьбі: починаючи з Майдану, коли він був підлітком, до останніх хвилин свого життя, дуже результативним оператором FPV-дронів.

Більшість цієї боротьби Рома був революційним анархістом і членом Ревдії. Весь свій час, ресурси та зусилля він витрачав на те, щоб розвивати рух та рухати його вперед. Не шкодуючи себе, часом він доходив до повного вигоряння, але через якийсь час завжди повертався до боротьби. Рома ніколи нікого не критикував, але для самого себе він був найсуворішим і неупередженим критиком, вимагаючи від себе часом неможливого.

Рома пройшов не лише протести в Україні, а й у 2017 році поїхав до Білорусі, де в цей момент відбувалися протести проти “декрету про дармоїдів”. Там він був затриманий співробітниками ГУБОЗ і цілий місяць провів у ізоляторі, щодня піддаючись допитам. Незважаючи на те, що йому тоді було лише 18 років, Рома з честю та гідністю витримав це випробування і не пішов на угоду з міліцією.

Після цього настали роки активності, монотонної, рутинної, нудної, але яку Рома робив, віддаючи всього себе і весь свій час. Систематичні репресії з боку СБУ також не могли його зупинити.

З таким прагненням не дивно, що Рома не залишився осторонь, коли росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну. Разом з іншими товаришами він вступив до ТРО, а потім перевівся до бригади “Азов”. Там він використовував всю свою вдачу, організованість та систематичність, щоб стати ефективним оператором FPV-дронів та нести смерть окупантам, які прийшли в Україну. Там же він отримав від побратимів позивний “Ісус”.

Рома присвятив все своє життя справі визволення та боротьбі за справедливість, але в першу чергу, він був добрим і чуйним. Ніякі слова не зможуть вгамувати біль і гіркоту цієї втрати. Все, що ми можемо, висловлено словами одного з товаришів Роми та бійця ЗСУ:

“Отже, наш обов’язок, як живих і тих, хто виживе, – нести пам’ять про нього і про всіх інших, хто героїчно загинув, пройшовши цими пекельними тернистими шляхами”.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

two × 3 =