Історії з життя багатьох анархістів були вражаючими прикладами безкомпромісного дотримування власних переконань до самого кінця, незважаючи ні на що. Одним із таких сміливців був Самуїл Бейлін(Сашко Шлюмпер), його життя було переповнене різними подіями, гонитвами та перестрілками з поліцейськими. Він до останього подиху боровся за свободу.
Політична кар’єра Бейліна почалась 1903 року, коли він приєднався до партії есерів. Самуїл став членом бойової дружини, брав участь у ліквідації провокатора. Він був арештований у Бердичеві, зміг утекти з в’язниці, переховувався в монастирі. Після цього емігрував до Англії, де приєднався до тутешніх анархістів. Повернувшись до Росії, вів агітацію в Катеринославі на Брянському заводі, відрізнився крайньою сміливістю, самотужки роззброюючи поліцейських на Чечелівці.
У грудні 1906 року в Києві готує замах на генерал-губернатора Сухомлинова. Однак у купецькім готелі на Подолі, де розміщувалася бойова група та зберігалися вибухові речовини, стався вибух. Самуїлу Бейліну й анархістці Ліні Слуцькій (Краснощоковій) удалося сховатися. Бейлін їде в Одесу, потім – до Катеринослава. Після замаху на помічника директора Брянського заводу Мілова (за масове звільнення робітників) був затриманий, але зумів вирватися з рук поліції, і, відстрілюючись, зник. У квітні 1907 року в Катеринославі була заарештована героїня нашої минулої статті Іда Зільберблат, анархістка з Білостока. Згодом вона залишить опубліковані в журналі «Каторга і заслання» спогади про Сашка Шлюмпера. А опісля Самуїл Бейлін готував утечу з Катеринославської в’язниці для анархісток Іди Зільберблат, Юлії Дембінської, Ліни Слуцької (Краснощокової) та інших жінок-революціонерок. Однак звільнити їх не вдалося. Після цих подій Сашко Шлюмпер і прибуває в Білорусь. Гродненській поліції вдається схопити його – 2 листопада 1907 року Самуїл Бейлін був заарештований уночі, сплячим.
Бейлін потрапив у Київську фортецю, як особливо небезпечний був закованим в ножні й ручні кайдани, але все одно він робить спробу втечі, цього разу — невдалу. 26 січня 1909 року в Катеринославі, Харківською судовою палатою С. Н. Бейлін був засуджений до 8 років каторги. Багато звинувачень проти нього не вдалося довести, але в Катеринославській в’язниці й Орловському каторжному централі Сашу Шлюмпера систематично жорстоко били й катували.
Понівечений, але так і не приборканий тюремникам, Самуїл Бейлін був доведений мучителям до божевілля й загинув в Орловському централі 4 квітня 1915 року.