В Києві 19 січня анархісти провели марш пам’яті Стаса Маркелова і Анастасії Бабурової. Активісти пройшлися центром Києва з банерами “Нацистські свині – поліцейські курви” і “Убиті найманцями Кремля”. Нашими гаслами були як традиційні “Стас і Настя ми вас пам’ятаємо” і “Пам’ятати означає боротись!”, так і актуальні для України “Нацисти і поліція – одна коаліція”, “Alerta-alerta antifaschista”, “Покидькам системи пробачення НЕ буде”.
Попри відвертий наклеп щодо Стаса Маркелова та Анастасії Бабурової з боку українських ультраправих, ми пам’ятаємо, що вони були противниками поліцейської диктатури, расової дискримінації, мілітаризму і російської агресії в Чечні, зокрема, Станіслав Маркелов став жертвою БОРН (бойової організації російських націоналістів) в тому числі й за те, що захищав жертв підполковника Буданова, якого імперці-нацисти з БОРНа поважали. Анастасія Бабурова була анархісткою та учасницею декількох анархічних колективів, дотримувалася антивоєнних поглядів і також виступала проти путінського режиму. Так що відверта брехня і наклеп – це єдине що залишається робити нацистам, в спробі виправдати своїх соратників з Росії та дискредитувати жертв.
Та не потрібно обманювати себе. При всіх геополітичних конфліктах російські та українські ультраправі багато в чому схожі та їх погляди та методи однакові. Не дивлячись на показні конфлікти та взаємні образи – нацисти прекрасно розуміють один одного. Їх об’єднує фанатичне прагнення служити владі й таким чином самим стати владою. Єдина відмінність між ними це господарі, яким вони вірно служать. Хоч нацисти в Україні та демонструють усім своїм виглядом “антиросійську спрямованість” – вони непогано розуміють логіку, за якою діяв БОРН. Різного роду ультраправих з Азова, С14, Сокіл чудово розуміють Іллю Горячева, який отримав карт бланш від Кремля на створення контрольованої націоналістичної сили у вигляді “Русского Образа”. Тому зовсім не дивно що нацист з Росії Олексій Льовкін спокійно співпрацює з українськими ультраправими і навіть непогано на них заробляє за рахунок заходів і концертів. Не дивно, що підконтрольна Льовкіну організація вішає в центрі Києва банер з підтримкою імперських націоналістів[1]. І не чекайте реакції різних праворадикалів – їх максимум це змушувати випадкових перехожих піднімати бички або нападати на прихильників російського світу пенсійного віку. Коли ж доходить до реальних імперців, реальних нацистів або реальної держави з реальною поліцією, вони швидко пасують перед більшою силою.
Тому не так важливо які геополітичні уподобання мав Горячев і Тихонов, і має зараз Карась або Білецький. Все це може змінитися в один момент, як тільки зміниться сила. Проблема криється в їх політичних поглядах, в тому що вони бачать своїх співгромадян у вигляді слухняних рабів для казарми, в якій правити будуть вони і їх найближче оточення, в їх прагненні до встановлення поліцейської держави. От чому ультраправі незалежно від їх національності так легко і швидко стають армією пішаків в чужій політичній грі або найманими вбивцями.
Та ми, анархісти, будемо пам’ятати всіх полеглих від рук нацистів і будемо продовжувати боротися. Поки нацистська зараза не припинить своє існування.