Україна завжди була своєрідною Швейцарією серед країн СНД. Усюди в країнах колишнього СРСР спостерігалося становлення диктатур з безкінченними переслідуваннями іншодумців, катуванням людей, обмеженням прав і свобод та іншими принадами тоталітарних режимів.
Тільки в Україні довгий час зберігалася відносно демократична зона. Навіть багато “прогресивних” анархістів закликали їхати в зону АТО, бо режим Росії гірший за український, і в разі перемоги Росії всі протестні рухи чекатимуть жахливі репресії, що значно ускладнить будь-який подальший розвиток. Звісно, режим в Україні мʼякший, ніж у сусідів, не через те, що наші чиновники гуманніші й більше за нас переживають. Вони такі ж мерзенні створіння, а місцями й гірші. Уся таємниця криється в активності ураїнського суспільства. За всю недовгу історію незалежності, Україна пережела дві хвилі шахтарських революцій в 1994 і 1998 роках, масові протести проти Кучми, два Майдани – усе це не дало диктатурі закріпитися. Українці навіть не дали досидіти до кінця свого терміну першому президенту Кравчуку. Після завершення останньої української Революції в 2014 році ми спостерігаємо спад протестної активності. Розпочалася війна й державна пропаганда почала свою роботу, усі протестні рухи отримали ярлики провокаторів та “агентів Кремля”, скрізь ми чу, що ніколи протестувати – потрібно воювати. Та й самі люди почали розчаровуватися у вічних протестах. Адже всі йшли на Майдан з надією на краще майбутнє, а отримали війну та ріст бідності.
Із падінням протестних настроїв і під прикриттям продажних журналістів чиновники почали наступати. Спочатку провели поліцейську реформу, що укріпила положення поліцейських та збільшила бюджетування. А згодом почалися репресії проти іншодумців, звісно під прикриттям боротьби із сепаратизмом. І от ми дожили до моменту, коли СБУ дозволяють собі бити людей та відкрито ігнорувати закони, співпрацювати з ФСБ і КДБ у справах репресій. Попри зовнішню політику боротьби із Росією, внутрішня політика України крокує все ближче до такого самого режиму.
Якщо люди ніяк цьому не протистоятимуть, тоді ті, хто поїхав на фронт, щоб боротися з Росією, повернувшись, зустрінуть вдома той самий авторитарний режим.