Держава не працює

Частим аргументом критиків анархізму є те, що анархізм ніколи й ніде в світі не існував, тому він і неможливий. Людина, яка використовує такий аргумент, лише демонструє свою некомпетентність у темі анархізму. За багато років до народження держави суспільства будувалися на засадах самоврядування. Уже після виникнення держави почалася вічна непримиренна боротьба між контролем державних чиновників і суспільним самоврядуванням. Державні управлінці намагаються захопити контроль над усіма сферами суспільного життя, а суспільство, у свою чергу, дає йому відсіч і намагається повернути контроль у свої руки. Інколи силам народного самоврядування вдавалося перемагати й відвойовувати в держави все більше сфер суспільного життя аж до встановлення прямої демократії. Частіше чиновникам вдавалося зміцнювати свою владу над народом і створювати справжні диктатури.

І тут хочеться поставити питання: “А коли й де у світі працювала держава?” Звісно, працювала не в інтересах державних управлінців (таких прикладів можна навести безліч), а в інтересах суспільства. Де б зараз у світі не існував сильний державний апарат, де чиновники мали у своїх руках владу над більшістю суспільних інститутів – всюди ми бачимо одну й ту саму картину: багатство державних чиновників і тотальну бідність населення. Ми бачимо роздуті поліцейські штати й повну відсутність прав у населення. І так було протягом усієї історії держави. В індустріальну епоху багатство та велич монархів та правителів існувала поряд із бідністю, дитячою працею та жахливими умовами життя звичайних людей. Що вже говорити про середньовіччя та античність із рабством, голодом і високою смертністю тих, кому довелося жити в тогочасних державах і бути простою людиною. 

Завжди було так, що люди, які узурпують владу у своїх руках, використовували її в першу чергу для власного збагачення. Усі  мудрі королі, які дбали про власний народ, були лише в дитячих казочках. Держава ніколи й ніде не працювала в інтересах народу. Усі покращення життя, якими ми зараз користуємося, були відвойовані в держави шляхом кровопролитної боротьби, а не даровані нам милістю добрих панів.