Недавно було проведено опитування соціологічною групою «Рейтинг», яке показало, що найкраще серед лідерів інших країн українці ставляться до президента Білорусі – Олександра Лукашенка(66% позитивно та лише 15% – негативно). Білоруський диктатор, який довгі роки знущається над власним народом, продовжує мати в Україні позитивну репутацію.
Хоча самі білоруси цьому сильному лідеру не дуже раді. Бідність, відсутність роботи в регіонах, жорстка репресивна система – все це реальність, в якій живуть наші сусіди.
Сумнівно, що людям подобається реальне життя в Білорусі. Скоріш за все, їм подобається образ Лукашенка, такого собі потужного лідера з сильною рукою, який відстоює народні інтереси. У нас і справді безліч соціальних труднощів, тому не дивно, що серед українців ще теплиться віра в пришестя такого собі ілюзорного доброго пана, який розв’яже всі їх проблеми.
Правда полягає у тому, що ніякий добрий пан не прийде й не допоможе вирішити наші проблеми. Християни очікують пришестя свого доброго пана уже понад 2000 років, а він все не приходить. Ніхто не зацікавлений у вирішенні наших проблем більше, ніж ми самі. І тому тільки ми самі зможемо їх розібрати. Чекати милості від чиновників нерозумно. Потрібно займати активну позицію і брати своє життя у власні руки.
Навіть світовий досвід підтверджує це. Усі права і соціальні гарантії, якими користуються зараз жителі Європи, не були даровані милістю добрих панів. Вони були завойовані на вулицях. Європейці продовжують виходити на вулиці кожного разу, коли держава намагається наступати на їх права. У багатьох європейських країнах протести щовихідних є нормою.
Це гарна традиція, яку необхідно переймати. Лише активне громадянське суспільство має реальний потенціал, достатній для того, аби розв’язати наші проблеми. Міфічний добрий пан не допоможе.
