Починаємо наш цикл текстів з розповіддю про анархістів, які зараз знаходяться в застінках в’язниці зі справи “Челябінських анархістів”. Анастасія Сафонова – 2 роки, Дмитрій Цибуковський – 2.5 роки, саме скільки років дали російські кати за вивішування банера: “ФСБ головний терорист”. Вирок абсурдні, а всі покази з анархістів були вибиті під тортурами.
Сам Дмитрій так згадував ті події:
“Як я потім зрозумів, нас привезли в Управління ФСБ. Піднялися на поверх, мене поставили на коліна обличчям в підлогу. Поки я так стояв, хтось за спиною кілька разів пробігав і з розгону штовхав мене по ногах. Так було три або чотири рази з проміжками в пару хвилин. Мені здалося, що цим займалися кілька людей. Один з них підійшов до мене і вдарив електрошокером в сідницю. Потім мене підняли й завели в кабінет.
Там побиття продовжилося. Вони ставили мене в «ластівку», в напівприсід, вимагали свідчити на себе і всіх затриманих… Кілька годин я так і простояв, на напівзігнутих ногах. Оперативники постійно стежили, щоб я не міняв положення – тиснули на плечі, «мотивували» не змінювати позу ударами й стусанами.
В процесі вони пояснили, що хочуть почути від мене визнання в вивішуванні банера на будівлі ФСБ. Я відповів, що в акції участі не брав і всю ніч відмовлявся говорити що-небудь. Під ранок в хід пішов електрошокер – спочатку його піднесли включеним до обличчя. Потім вони стали завдавати їм інтенсивні удари в гомілкостоп, стегно, внутрішню частину стегна, ближче до паху. За хвилину вони переривалися і питали у мене, чи не хочу я зізнатися в тому, що їм потрібно. Потім різко вдарили шокером прямо в пах. Жорстокий біль. Після цього я не міг більше продовжувати мовчати.
Вони сказали, що хочуть почути про акцію в усіх дрібницях і подробицях. Запитували про банер на паркані біля будівлі ФСБ та димову шашку, яку після цього кинули на територію. Погрожували, що якщо я не почну говорити, вони продовжать бити в пах, тільки вже не через штани. Після цього я зрозумів, що більше не витримаю тортур, і був змушений взяти на себе організацію акції, закупівлю та виготовлення всіх матеріалів. Від мене стали вимагати назвати всіх затриманих співучасниками. Про Діму і Настю, опера назвали необхідною умовою вказати, я сказав, що вони не знали, куди йшли, банер побачили тільки на місці, а дим взагалі не бачили в очі й не знали про нього. Я сподівався, що таким чином вийде тимчасово припинити цю вакханалію з вибиванням свідчень без максимально серйозних наслідків для себе й інших.
Мені говорили, що, можливо, Настю теж катують. Їй самій натякали, що можуть почати застосовувати жорсткіші способи для отримання потрібних їм свідчень. Але до справи, на щастя, не дійшло. Опера продовжували тиснути, щоб ми дали свідчення на Діму як на організатора, але ми відмовлялися. Вони намагалися розвести мене на свідчення проти затриманого брата Семенова, Максима Анфалова, і їх спільного приятеля Максима. Я не свідчив.
Після цього мене відвели в сусідній кабінет. Там провели опитування, сказали підписатися на папері про його проведення. У мене був жахливий стан. Вони аніскільки не здивували, коли запропонували мені «загладити провину перед відомством» і «співпрацювати надалі». Моя відмова на їх пропозицію пройшов без наслідків.
Наручники на жорсткому кріпленні (модель «БР-С»), що були на мені з вечора минулої доби, нарешті, перевели з-за спини на бік живота. Коли мої руки почали синіти, вони здогадалися їх зняти. Після почалися нудні розмови про безглуздість мого життя. Потім пішли розмови про те, що вони навіть в чомусь зі мною згодні: «Ти правильними справами займаєшся, не те що вся ця сіра маса, в багатьох речах ми з тобою згодні, але банер даремно вішали». Під час всіх цих бесід у мене намагалися дізнатися про всі анархістські акції в Челябінську, які співробітники ФСБ знайшли в інтернеті. Особи змінювалися, питання ні. Почався світанок.”
Товаришам зараз дуже сильно потрібна наша підтримка. Челябінські анархісти змогли пройти тортури не свідчивши ні на кого, окрім себе. Вони не так давно опинилися в’язниці, потрібно дати їм зрозуміти, що вони не залишалися там на одинці. Необхідно показати їм, що товариші їх підтримують.
Адреси для написання листів:
Сафонова Анастасія Вікторівна Поштова адреса: СІЗО-3, вул. Артилерійська, 66а, м. Челябінськ, Челябінська обл., 456 205.
Цибуковський Дмитрій Александрович,Поштова адреса: СІЗО-1 вул. Російська, 53А, м. Челябінськ, Челябінська обл., 454 006