Україна Махно проти України Скоропадського

На одному з правих пабліків була написана цікава стаття в якій протиставляють Україну Махно та Україну Скоропадського. Що всі праві сили виступають за “сильну країну” Скоропадського, а анархісти хочуть перетворити все в хаос Махно. Ми вважаємо, що це протиставлення дуже гарно показую те за, що борються праві та анархісти. Давайте ж згадаємо яку політику проводив Махно, а яку Скоропадський під час свого правління.

Україна Скоропадського

Павло Скоропадський прийшов до влади 29 квітня 1918 року коли відбувся гетьманський переворот. Й прийти йому до влади допомогли німецькі війська. Вони розігнали Українську Центральну Раду. Група основних міністрів уряду була відправлена до Лук’янівської в’язниці, а пост голови України був переданий Скоропадському. Гетьман ліквідував Центральну раду та її установи, земельні комітети, скасував республіку та всі революційні реформи. Тим самим УНР перетворювалась на Українську державу з напівмонархічним авторитарним правлінням гетьмана — верховного керівника держави, армії та судової влади в країні. В економіці та соціальній сфері урядом Скоропадського були скасовані всі соціалістичні перетворення: тривалість робочого дня на промислових підприємствах була збільшена з 8 до 12 годин, страйки були заборонені. Почалося масове відбирання земель в селян на користь великих поміщиків. Були заарештовані делегати Другого всеукраїнського селянського з’їзду, а сам з’їзд було розігнано. Зберігалася державна хлібна монополія. Більша частина зібраного селянами врожаю підлягала реквізиції, було введено продподаток. Значна частина цього урожаю вивозилася в Німеччину та Австро-Угорщину. Опорою гетьманської влади стали німецькі війська, поміщики та буржуазія. Коли германські війська зазнали поразки в Першій світовій війні гетьман, щоб зберегти свою владу почав перевзуватися. 14 листопада 1918 року, через кілька днів після звістки про Комп’єнське перемир’я, гетьман Скоропадський підписав «Грамоту» — маніфест, у якому він заявив, що відстоюватиме «давню могутність і силу Всеросійської держави», і закликав до будівництва Всеросійської федерації як першого кроку до відтворення великої Росії. Маніфест означав крах усіх зусиль українського національного руху щодо створення самостійної української державності. Цей документ остаточно відштовхнув від гетьмана більшість українських федералістів, українських військових та інтелігенції. В Україні розгорнулося антигетьманське повстання під керівництвом Директорії УНР. Протягом місяця під командуванням Симона Петлюри режим гетьманської влади був повалений повстанцями й гетьманськими військами, що перейшли на бік Директорії. 14 грудня 1918 року Скоропадський підписав маніфест про зречення і втік з Києва разом з німецькими військами.

Україна Махно

1 вересня 1919 року Махно проголосив створення «Революційної повстанської армії України». 15 вересня 1919 року махновці зайняли Катеринослав. 20 жовтня 1919 року на засіданні Реввійськради армії та з’їзді селян, робітників і повстанців в Олександрівську Махно висунув програму дій, що зводиться до створення самостійної селянської республіки в тилу денікінських військ з центром у Катеринославі. Програма Махно передбачала скасування диктатури пролетаріату та керівної ролі комуністичної партії й розвиток самоврядування на основі безпартійних «вільних Рад», організацію «третьої соціальної революції» для повалення більшовиків та встановлення народної влади, ліквідацію експлуатації селянства, захист села від голоду та політики воєнного комунізму, передачі землі у вільне користування селянських мас. На виробництвах був встановлений “Робітничий контроль”. Це означало, що власники підприємств не можуть приймати жодного скільки-небудь важливого рішення, наприклад про тривалість робочого дня, розмір оплати праці, працевлаштування та звільнення, трудову дисципліну без відома та згоди виборних робітничих комітетів та профспілок. Одним із результатів цього стала практично повна ліквідація безробіття. Для вирішення проблеми безробіття застосовувався класичний для анархізму метод: замість звільнення зайвих працівників підприємства скорочували тривалість робочого дня. А згодом підприємства зовсім перейшли під контроль Рад.

Для вирішення питань, що стосувалися території загалом, скликалися «районні з’їзди селян, робітників та повстанців». Усього за період вільного існування махновщини було проведено три такі з’їзди. Щодо земельного питання з’їзд наказує місцевим земельним комітетам взяти на облік усі землі, розподілити їх між мало- та безземельними селянами та забезпечити всіх охочих посівним матеріалом. Сільгоспінвентар розподіляється між селянами повітової Радою. Селяни на добровільній основі могли об’єднатися в комуни, або обробляти землю самостійно, найманий труд був заборонений. При цьому, всупереч стереотипу, махновці, як і взагалі селяни Росії та України виступали проти будь-якої власності на землю, вважали, що земля має бути у того, хто її обробляє та періодично перерозподілятися за кількістю людей в сім’ї.

Республіка Махно була знищена в ході військової операції більшовиків, залишки махновців були змушені емігрувати.

Висновки

В кінці, ми маємо з одного боку Скоропадського, який забирав в українських селян хліб, збільшував робітникам робочий день, будував свою диктатуру, а також в кінці свого правління відхрестився від ідеї “Незалежної України” на користь побудови “Великої Росії” за що був скинутий українськими націоналістами. З іншого боку Махно, який боровся за право народу на самоврядування, повертав селянам землю та до останнього захищав наш народ від всіх хто хотів нажитися на ньому. 

Тепер коли ви знаєте їх біографію, ви можете зробити вибір за яку Україну ви боретеся? За Україну Махно чи Україну Скоропадського?

Джерела:

Спогади Скоропадського

Економіка Махновщини

2 Comments

  1. Мне почему-то кажется, что Махно боролся за Украину больше, чем вот эти все Скоропадський-based. Хотя нет, мне не кажется, так оно и есть. Только боролся он за настоящую, свободную от “дураков” Украину, где никто не тащил друг у друга зубные щетки потому что “ОБЩЕЕ”, где никто не воровал друг у друга хлеб, а всегда делился с нуждающимся, где все работали и прекрасно понимали, что их руки нужны обществу и что без их труда наступит голод, где все друг другу доверяли самое ценное..

    1. Путаете понятия “личная собственность” и “частная собственность”, из-за чего дальше идут неверные суждения. Зубные щётки, так точно, никто ни у кого не отбирал.

      Конституция СССР 1936 год, статья 10 гласит о том, что личная собственность распространяется на предметы личной гигиены, досуга и так далее!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

1 × 5 =