Настав час фінальної статті з серії “Анархізм в дії”. Загалом було написано 7 статей на теми: економіки, прямої демократії, боротьби зі злочинністю, армії, науки, захисту навколишнього середовища та соціальної підтримки. У суспільному житті існує багато різних галузей і можливо нам не вдалося досконало висвітлити абсолютно всі питання, але ми й не ставили перед собою такого завдання. Нашою метою було показати, що анархізм базується на справді дієвих методах, це не утопічні мрії диванних філософів. Анархізм — це реальна альтернатива, яка показує свою прогресивність на життєвих прикладах, в той час коли державний апарат є застарілим інститутом, який породжує багато проблем. Якщо пропагандисти праві, що держава є вершиною розвитку людства, то значить ми приречені страждати від несправедливості, бідності та злочинності.
Анархізм каже нам, що незважаючи ні на що людина, незалежно від місця народження, може жити гідно. Не витрачаючи більшу частину свого дорогоцінного життя на ненависній роботі. Що можливе життя без жадібних чиновників. І анархісти не раз показували на практиці реальність такої альтернативи. Історія людства — це історія боротьби проти гнобителів. Тому вона переповнена прикладами втілення анархістських принципів. Тільки невіглас може вперто говорити, що анархії ніколи не існувало, не дивлячись на всі ті приклади реалізації її в життя. Зараз у світі існують сотні автономних провінцій та регіонів.
Можна з впевненістю сказати, що анархізм працює. Проте варто зазначити, що деякі соціальні експерименти анархістів зазнали невдачі. Люди далеко не завжди йшли на співпрацю, та налагоджували своє життя в умовах відсутності держави, навіть деякі приклади, які ми наводили, урешті решт розвалювались через свої власні внутрішні недоліки. А в більшості випадках, незважаючи на свою прогресивність у сфері економіки та росту рівня життя, звільнені спільноти жорстоко придушувалися, їх розганяла поліція та притискала армія. Проте їх досвід є дуже цінним для нас, ми повинні вчитися на їх помилках, щоб в майбутньому ефективніше відстоювати наші погляди. Анархізм не настане сам по собі, він не прийде в майбутньому на заміну апарату чиновників як більш справедливий лад. Уже сотні людей були закатовані у в’язницях, вбиті на барикадах, щоб відвоювати свободу в держави. Найкраще, що ми можемо зробити, щоб вшанувати їх пам’ять, це продовжити боротьбу. Якщо взяти всі досягнення анархістів, всі ті автономні округи та права які вдалося відвоювати, вони не завдячують своїм існуванням пасивним глядачам. Історії які ми розповідали показують, що анархізм може працювати. Але ми повинні будувати його власноруч.